Равлик Роман і Лисичка Лара

Равлик Роман рано-раненько рушив розкішною лісовою лукою. Роман любив ранкові розваги — роздивлятися росу на листочках, ловити лагідний легіт і рахувати різнобарвні ліхтарики-світлячки.

— Романе, куди рушаєш? — раптом запитала лисичка Лара, ледь виглянувши з лопуха.

— Рушаю до річки, — радісно розповів Роман. — Хочу роздивитися рибок, розкладених на різнобарвному рифі.

— Люблю рибок! — лисичка ледь не підстрибнула. — Лише рушу разом із тобою!

Роман люб’язно розчинив лапку, показуючи шлях. Разом рушили лісовою лукою.

По дорозі Роман радо розповідав Ларі різні розваги равликів — як розвішувати різнокольорові листочки, як розкладати маленькі ліхтарики по лісових лавах.

— Романе, любиш різнокольорові листочки? — запитала Лара.

— Люблю! — розсміявся Роман.

— Люблю й я! — ледь не луснула від радості Лара.

Раптом з-за липи вистрибнув лемур Лесь.

— Леле! — ледь не впав Роман.

— Романе, Ларко, раді вас бачити! — радісно розсміявся Лесь. — Лише разом можемо розвісити різнокольорові ліхтарики по лісових лавах!

— Рушаймо разом! — разом радісно вигукнули Роман і Лара.

Ліхтарики легко розвісили на липах, листках і лавках. Роман радів, Лара лукаво лискотіла, а Лесь лякався раптових розсипаних росинок.

— Разом — ліпше, ніж роздільно! — радісно розсудив Роман.

— Люблю різнокольорові ліхтарики! — лагідно додала Лара.

І відтоді Роман, Лара і Лесь щоранку разом розвішували ліхтарики, роблячи ліс радісним і лагідним місцем для всіх звірят.