Щедрик і щасливий щит

Щиглик Щедрик щодня щебетав щасливі пісеньки у щільному щавлевому гаю. Щедрик щиро тішився своїм щоденним заняттям, але одного разу відчув щеміт у серці.

— Щось не так… — щебетав Щедрик. — Що ж мене турбує?

Щоб розібратися, Щедрик вирушив шукати щось цікаве. Щойно він щипнув листочок щавлю, як раптом почувся тихий шепіт.

— Що це? — здивувався він.

Поміж щільних кущів він помітив старий щербатий щит. Щит був прикрашений чудовим орнаментом і сяяв на сонці.

— Оце так знахідка! — щасливо вигукнув Щедрик.

Та щойно він торкнувся щита, з-за кущів вискочив щур.

— Що ти тут шукаєш? — сердито спитав щур.

— Нічого поганого, — пояснив Щедрик. — Я просто знайшов цей щит.

— Це щасливий щит! — сказав щур. — Кажуть, хто знайде його, отримає щасливу пригоду.

Щедрик замислився, а потім обережно підняв щит. І справді, раптом з неба посипалися щедрі плоди – шовковиця та ще багато смачних ягід.

— Щастя посміхається тим, хто не боїться шукати його! — радісно вигукнув Щедрик.

Відтоді він щодня повертався до щита, щоб пригадати ту щасливу пригоду і щиро радів кожній миті свого життя.