Заєць Захар і зірковий шлях

Заєць Захар задумав захопливу подорож за зірками. Захар завзято зібрав запас зручних закусок, затягнув заплічник за спину й замислився, з якого боку почати. Зненацька за гілкою зашурхотіло — звідти з’явилася зозуля.

— Захаре, знаю, де захований загадковий зоряний шлях! — зацвірінькала зозуля завзято.

— Здорово! — зрадів заєць. — Зазнач, де його шукати?

Зозуля заметушилася, закружляла навколо Захара і змахнула крильцями.

— За зеленою загорожею захований знак, що вказує шлях до зіркового заповідника! — захоплено зашепотіла вона.

Захар і зозуля зважилися зійти з затишної стежки. Зірки засяяли за горизонтом, засліплюючи загадковим сяйвом. Згодом вони зустріли звіра з закрученими завитками шерсті.

— Здоров, звіре! — звернувся Захар. — Звідки знати, де зоряний шлях?

— Зазирніть за засніжену западину, — загадково запевнив звір і зник за заростями.

Захар і зозуля заквапилися за вказаним шляхом. За пагорбом вони знайшли замасковану зіркову загорожу. Захар засміявся, зозуля затанцювала, задоволена знахідкою. Захар заглянув за загорожу й закричав:

— Звідси зірки здаються зовсім зворушливими!

Заєць і зозуля зібрали жменьку зіркового пилу на згадку, затанцювали ще раз і з легкістю засвоїли, що захопливі пригоди завжди закарбовуються в пам’яті.

Зоряне змагання звірів

Зебра Зіна була занепокоена безпезокою загадкової зірки, що засяяла за запашними заростями. Зіна задумала знайти цю зірку й здобути звання “Зіркова Захисниця”.

— Яскрава зірка завжди з’являється за заростями в затишну зоряну зливу, — зауважив зайчик Зорян, зустрівши Зіну на звивистій стежині.

— Згоден допомогти знайти зірку? — запитала зебра.

— Звичайно! — захоплено закричав зайчик.

Зіркова злива заполонила запашний закуток. Зіна й Зорян заквапилися за сяйвом. Згодом за завітним загоном вони зустріли змія Загара.

— Зірка заховалась за захаращеним завалом, — зашипів змій, звиваючись згори.

— Зможеш зрушити завал? — запитав зайчик.

— Залюбки! — засичав Загар і завзято закрутився, звільняючи шлях.

Зірка засяяла за засніженим загоном, зачаровуючи загадковим золотим запиленням. Зіна захоплено закружляла, зайчик засміявся, а змій задоволено зашипів.

— Заслуговуєш звання “Зіркова Захисниця”! — заявив зайчик.

— Завдяки вашим зусиллям! — зауважила зебра.

Зебра, зайчик і змій закріпили знак “Зіркові Захисники” на зірковому заповіднику, збереженому завдяки їхнім зусиллям.

Зіркова злива завершилася. Затишна земля засвітилася загадковим сяйвом, запевняючи: завзятість завжди нагороджується заслуженим задоволенням.

Перша

Жила-була в країні зайців маленька зайчиця Зіна. Зіна любила гратися зі своїми друзями, але найбільше на світі вона любила гратися у гру “Хованки”. У цю гру грали всі зайчата країни, і Зіна завжди була найкращою в ній.Одного разу, коли гралися у Хованки, Зіна загубилася. Вона бігла звідусіль, але не могла знайти своїх друзів. Зіна засмутилася і почала плакати. Пройшло кілька годин, і Зіна думала, що ніколи не зможе знайти дорогу додому.Але раптом вона побачила зайчика, на ім’я Зорян, який був одним з її друзів. Зіна зраділа і загукала його. Зорян почув її голос і прибіг до неї. Разом вони знайшли дорогу додому.Зіна була щаслива, що знайшла своїх друзів та дорогу додому. Але найбільше вона була щаслива, що вона мала таких хороших друзів як Зорян, який завжди допомагав їй, коли вона була в скрутній ситуації.Кінець.

Друга

Жили-були у селі два зайці – Зефір та Зенон. Вони були найкращими друзями. Вони завжди разом гуляли, забавлялися та займалися спортом.Зараз була зима, і зайці збиралися зіграти у зимовий спорт – зоряний біг. Зефір і Зенон побігли до лісу, де мали провести змагання. Але на жаль, Зефір впав на слизькому льоду і зачепив свою задню лапу. Він зітхнув і сказав: “Ох, я не зможу брати участь у змаганні”.Але Зенон був дуже розумним зайцем. Він сказав Зефіру: “Не засмучуйся, мій друг. Ми можемо змагатися у зимовій забаві, де не потрібно бігати – збирати зірки з неба”. Зефір погодився, і вони почали забаву.Зенон допоміг своєму другові рухатися та збирати зірки, які вони потім показували один одному. Це була найвеселіша забава, яку вони коли-небудь робили разом. Кінець.