Зебра Зоя завзято збирала запашні зелені зірочки-зілля. Зоя захотіла зробити запашний зілляний запар, щоб здивувати звірів зі звіринця.
Раптом з-за заростей з’явився жук Жора. Жора жив у жовтому жолуді, що лежав у затишному закутку під живоплотом.
— Зоє, що це за зелень? — запитав Жора, зазираючи за заплічник.
— Це зілля! — зраділа Зоя. — Запашне, запашне! Захочеш заварити зі мною?
Жук жваво закивав.
— Залюбки! — зажебонів Жора.
Зоя та Жора затято заходилися збирати зелені зірочки. Жук Жора жваво жонглював жолудями, заповнюючи заплічник Зої.
— Зажди, Жоро! — засміялася Зоя. — Жолуді — це ж зовсім не зілля!
— Жар
Разом вони зібрали запашне зілля, запарили запашний запар і запросили звірів на запашну забаву.
Жирафа Жанна, зайчик Захар і жайворонок Жорж завзято зачерпували запар ложками. Запашний запах заполонив затишний закуток, а Зоя та Жора зраділи, що змогли зробити щось добре разом.
