Казка про музичну качечку | Pogorelov Tales

Жила собі дівчинка, яка дуже любила співати. А жила вона з бабусею та дідусем у невеличкому селі. Коли була ще зовсім маленькою, вона часто співала для рідних, їм це дуже подобалося. Бабуся з дідусем запрошували в гості сусідів, і тоді дівчинка співала для них. У їх маленькому селі було спокійне, розмірене життя, розваг було не так багато, тому всі любили приходити і слухати спів дівчинки.

 

Але дівча дорослішало. Вже школяркою вона зрозуміла, що багато дітей щось уміють гарно робити: хтось малює, хтось декламує вірші, хтось так само співає. І дівчинка почала сумніватися у своєму таланті, їй здавалося, що співає вона гірше за інших. Чим більше дівчинка думала про це, тим більше зневірювалася у собі. Аж якось сиділа вона на березі озера, дивилася на воду й думала про свій спів. Раптом їй стало сумно-сумно, що вона така нездара і нічого не вміє. Від цього навіть заплакала.

Раптом пролунала чудова пісня, яка чулася звідкись із очерету, що ріс уздовж берега. Їй стало цікаво, хто ж це так гарно співає, і вона пішла подивитися. Чим ближче підходила дівчинка до очерету, тим голоснішим видавався спів. До того ж, як їй здавалося, з кожною секундою пісня ставала красивішою.

Дівчинка поволі дійшла до кінця очерету. Перед собою вона побачила невеликий міст, на якому сиділа вродлива жінка й розчісувала собі волосся. Дівчина зрозуміла: ось хто так гарно співає. Повертатися не хотілося, вона вирішила поспостерігати. Крім того, це було насолодою дивитися на вроду незнайомки і милуватися чудовим співом.

Чи помітили її, дівчинка не знала, однак жінка замовкла. Вона спитала:
– Хто тут?
– Не бійтеся, я не хотіла Вас налякати, мені просто дуже сподобався Ваш спів, я лише хотіла послухати, – відповіла дівчинка й підійшла ближче.

Жінка не злякалася і не сварилася, тільки мило посміхнулася й запропонувала сісти поруч, а пізніше запитала:
– А ти любиш співати?
– Ще й як, – відповіла дівчинка й посміхнулася.
– Тоді давай заспіваємо разом, – запропонувала жінка. – То яка твоя улюблена пісня?

Дівчина враз забула про свої сумніви й обрала пісню, яку неодноразово співала для рідних.

Вони довго співали разом, дівчинці це дуже подобалося. Вона розповіла жінці, як сильно любить спів, але останнім часом почала сумніватися, чи добре у неї виходить, чи подобається це людям. А жінка розповіла, що вона відома співачка й приїхала в їх село трохи відпочити та побути на природі, і додала: – Не знаю, як кому, а мені дуже сподобалося, як ти співаєш. Впевнена, у тебе талант.

Дівчинці дуже приємно було це чути, вона враз ніби виросла, знову відчула у собі сили. Вони домовилися зустрітися ще завтра, щоб знову разом заспівати.

Наступного дня вони таки зустрілися. І аж наступного теж. І потім знову… Так минув тиждень. Щодня вони зустрічалася біля очерету, разом співали. Але настав час від’їжджати жінці, і ця звістка засмутила дівчинку. Вона дуже засумувала.

– Не засмучуйся, – втішала жінка, – я їду, бо на мене очікує велике місто, я там співаю для багатьох людей. Коли ти виростеш, ти теж станеш відомою і будеш зачаровувати публіку своїм голосом.

– Мені здається, я добре співаю, тільки коли Ви поруч, – сумно говорила дівчинка.

– Тоді я розкрию тобі таємницю, яку мені колись повідала моя бабуся, – сказала жінка і дістала з кишені маленьку жовтеньку качечку. – Це чарівна музична качечка, вона допомагає мені співати, коли переді мною багато людей. Я впевнена, вона допоможе й тобі.

Дівчинка взяла качечку й промовила:

– Ух ти! Дякую! Це буде мій талісман, із яким я зможу добре виступати. Але як же Ви?

– Я вже надто доросла, можу співати без неї, – відповіла жінка й обійняла дівчинку. Вони проспівали ще одну пісню та попрощалися.

Дівчинка, повернувшись додому, все розповіла бабусі з дідусем. Вперше за багато днів їх онучка знову стала впевненою у собі. Вона запропонувала запросити в гості сусідів, щоб знову для них заспівати. Дідусь з бабусею швидко скликали сусідів, і весь вечір насолоджувались співом онуки. Їм завжди подобався її спів, навіть коли вона сама в цьому сумнівалась.

З тих пір дівчинка співала на всіх шкільних заходах та святах. Друзі, вчителі – всі дякували їй за це, а вона була вдячна качечці – своєму талісману – за те, що повернула їй талант.

І все було б добре, якби… Наближався Новий рік, у школі зазвичай готувалися до свята. Дівчинка повинна була співати багато пісень, і всі цього з нетерпінням чекали. Але одного разу, граючись з друзями в снігу, дівчина загубила свій талісман – свою музичну качечку. Тоді як до святкового концерту залишалось всього три дні.

Що робити? Дівчинка не знала. Вона звикла співати, тримаючи у руках іграшкову качечку. А зараз її немає. Дівчинка проплакала вдома увесь вечір. Бабуся з дідусем намагалися заспокоїти і говорили, що вона завжди красиво співала. Але онучка відмовлялася вірити. Відтепер щоразу, коли дівчинка намагалася щось заспівати, їй здавався власний спів звичайним виттям. Не подобалося і все. А до новорічного концерту залишалося усе менше і менше часу.

Вона вже готова була відмовитися від виступу, але дещо сталося…

За день до концерту, увечері, у двері будинку постукали. Бабуся відчинила і побачила на порозі красиву жінку.

– Добрий вечір. Чим я можу допомогти? – поцікавилась бабуся. Жінка пояснила, що вона прийшла до її онучки, і що декілька місяців тому вони спілкувалися і співали разом біля озера. Бабуся відразу зрозуміла, хто стоїть перед нею, тому що дівчинка багато розповідала про цю жінку.

– Проходьте, розташовуйтесь, – запросила бабуся, – я зараз її покличу. Уявляю, як вона зрадіє.
Бабуся постукала у двері кімнати дівчинки й сказала:
– Внученько, до тебе прийшли. Я думаю, це буде приємний сюрприз. Дівчинці стало цікаво, про який сюрприз говорила бабуся. Але коли побачила гостю, яка на неї чекала на канапі в холі, радощам не було меж. Дівчинка кинулася до жінки, але потім відійшла, сумно опустивши голову. Вона розповіла гості про те, що з нею трапилося, про те, як чарівна качечка повернула їй талант і допомогла співати. Розповіла і про те, як загубила качечку, загубивши свій талант, і сталося це саме перед відповідальним концертом, де повинні зібратися сотні людей. Тепер вона змушена відмовитися.
Жінка слухала дуже уважно, але замість співчуття дівчинка почула у відповідь сміх. Їй стало образливо, адже вона сподівалася, що жінка її підтримає, поспівчуває, розрадить.

– Це зовсім не смішно! Чому ви смієтеся з мене? – поцікавилась дівчинка, підвищивши свій голос.
– Настав час розказати тобі правду, – відповіла жінка.

І вона почала свою розповідь: «Багато років тому я саме починала співати і, як і ти, не вірила у свої сили. Моя бабуся бачила мою несміливість і одного дня дала мені цю качечку, як я тоді дала її тобі. Однак через деякий час бабуся розповіла мені, що це не чарівна качечка, а просто іграшка. І я співаю добре, тому що в мене талант. Це виявилося правдою. Коли ми з тобою вперше зустрілися, я побачила його в тобі, ти дуже красиво співала. Повір мені! Ніяка качечка і ніякий інший талісман не впливають на це. Найголовніше – вірити в свої сили і любити те, чим ти займаєшся. Тоді жодна сила у світі не здатна завадити тобі досягти успіхів.

Дівчинка здивувалася цій розповіді, але не повірити не могла. Жінка розповідала так щиро і була такою переконливою.

– Знаєте що, а приходьте-но до мене на концерт, – запросила свою знайому дівчинка.

– Впевнена, я заспіваю гарно. Я буду найкращою на новорічному вечорі, от побачите.

Так і виявилося. Весь зал аплодував дівчинці, вона чудово проспівала. З усіх сторін кричали: «Браво!», до неї підходили глядачі і хвалили її спів. Жінка сиділа зворушена. Перед нею стояла майбутня зірка.
З тих пір жінка була гарною подругою для дівчинки, вони часто бачилися, часто разом співали на своєму місці біля озера. Дівчинка успішно закінчила школу, потім університет, стала, як і пророкувала колись жінка, відомою співачкою. І завжди вірила у свої сили.

СПОДОБАЛАСЬ КАЗКА?

ЗАМОВЛЯЙ ЦІЛИЙ НАБІР ДВОМОВНИХ ДРУКОВАНИХ КАЗОК В ДЕРЕВ’ЯНОМУ БОКСІ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЮ ЗНИЖКОЮ 30%

При розмові з менеджером для отримання знижки назвіть промокод “Безкоштовна казка”