У дитинстві ми всі насолоджувалися чарівним світом казок. Слухати казку, особливо для дітей, є незабутнім досвідом, який розширює їх уявлення про світ, надихає на мрії та навчає цінним моральним урокам. Багато з найвідоміших казок, які ми слухали, мають своє коріння в західній літературі. Мабуть вже всім відомо, що “Казка про золоту рибку” вперше була опублікована у збірнику казок братів Грімм, і лише потім видана Пушкіним за власний витвір.

Але чи знаємо ми, що деякі світові казкові сюжети були запозичені радянськими письменниками?

Ця стаття розкриє перед вами 10 популярних радянських казок, сюжети яких взяли свій початок у західних письменників. Й маємо не забувати наскільки важливо слухати казку, розуміти її історію та походження, щоб знати правдиву інформацію та цінність кожної дитячої повчальної історії.

Сюжети казок часто мандрують світовими літературними традиціями, переходять з одного народу до іншого, з однієї культури до іншої. З одного боку у світі казок немає меж, і казка може жити та розвиватися в різних утіленнях. Однак, відомості про походження казок не завжди доходять до читача, особливо коли їх перекладають, адаптують і пристосовують до місцевого контексту. З іншого боку ми так ретельно дбаємо про засвоєння дітьми важливих моральних цінностей серед яких чесність, цінність приватної та інтелектуальної власності, тому складно погодитись з прикладами коли письменники майже на сто відсотків видають чужі твори за власні. Ми маємо з самого дитинства вчити дітей розуміти ці речі.

Тож дізнаймося про  10 популярних казок які ми помилково вважаємо радянськими.

“Золотий ключик, або Пригоди Буратіно” – ця казка стала аналогом від італійської казки “Пригоди Піноккіо” (Le avventure di Pinocchio) Карло Коллоді (лютий 1883 р.). Автор радянської версії: Алексей Николаевич Толстой (1936 р).

“Троє поросят” – автор радянської версії: Олександр Тимофеєвський (1953).На основі англійської народної казки “Три поросятка” (The Three Little Pigs) (1933 р). В цьому випадку автором виступає або невідома британська персона або народ. Але в жодному разі невідомий нам з вами автор.

“Пригоди Незнайка”, Микола Носов (1954 рік ). Всім відомі історії насправді створені іншим автором-канадцем Палмер Кокс. Оригінал вийшов у форматі коміксів у 1880-х . Але це не вся історія…На основі цих коміксів Ганна Хвольсон написала книжку під назвою  “Царство Маляток”, що була видана 1889 року. А Микола Носов у 1952 році розповів своєму другу українському письменнику Богдану Чалому про свої «кримінальні» плани-написати  власні оповідання спираючись на твори саме Ганна Хвольсон.

“Старий Хоттабич”(1938 рік ). Теж не надто відомий приклад “м’якого плагіату”, – відома казка про Хоттабича, написана Лазарем Лагіним у 1930-х роках, дуже схожа на твір  англійського письменника Ф.Енсті “Мідний глечик”, який було написано майже на сорок років раніше у 1900-го році.

“Доктор Айболить”, відомий читачам з 1929 ріку мав, насправді свою аудиторію ще з 1920 року. Тоді ж він був відомий під ім’ям “Доктор Дуліттл”. Цей образ був створений письменником Хью Лофтингом під час його участі у першій світовій війні. А що точно створив Корней Чуйковській замість Айболита то це історію його написання, вигадавши що прообразом героя став відомий єврейський лікар із Литви.

“Колобок” – хоча ця казка дуже схожа на народний фольклор, також вона має автора і це Корній Чуковський (1936).  Який, спираючись на прототип-німецьку казку «Про пухнастий млинець»- майже нічого не змінив.

“Морозко” – ця казка має вплив з російського народного фольклору, але також може мати спільні мотиви з братською казкою “Пані Хурделиця”,  братів Грімм(1812). Автор радянської версії: Александр Роу (1964).

“Теремок” – видана у 1945 році. Більше ніж 130 років історія німецькою письменника Іоганна Георга Фаха “Лісовий будиночок” (Das Waldhaus) чекала на радянського письменника: Леонід Володимирович Грінькевич. Адже саме він створив відому нам версію під назвою «Теремок». Ну як створив…

“Чарівник країни Оз” – це дитяча книга американського письменника Л. Франка Баума, опублікована в 1900 році. Казка стала надзвичайно популярною та отримала безліч продовжень і адаптацій, включаючи фільми, музикальні постановки та мультфільми.”Чарівник країни Оз” став класикою.

Радянська адаптація казки “Чарівник країни Оз” була написана письменником Олександром Волковим. Його версія казки називається “Чарівник країни Смарагду” («Волшебник Изумрудного города»).Роман “Чарівник країни Смарагду” був вперше опублікований у 1939 році.

Ходять чутки що деякі твори радянських письменників писались на вимогу керівництва тієї країни країни в той час. Але не маючи натхнення, таланту, настрою, бажання (підставляйте що завгодно) вони переробляли чужі твори. Або копіювали … В будь-якому випадку це не може бути виправданням! Це розуміємо ми та маємо донести до наших дітей повага до власності в тому числі інтелектуальної це фундамент сучасного цивілізованого суспільства.

У ту саму чергу хочеться трохи виправдати ситуацію яка набула такого драматизму, адже казка – це мандруюча історія. Це можливість донести важливі цінності до дитини, а тому нерідко дитячі історії запозичуються в інших народів які вже створили чудові історії до цього. Зовсім не завжди переробка однієї історії на іншу може вважатися творчим злочином, більше того до такого вчинку часто призводять найдобріші наміри. А іноді одна і та сама історія може паралельно народитися та передаватись у різних народах та бути записаною різними дослідниками майже одночасно. Головне, щоб це була важлива та повчальна дитяча казка.

Тепер нам з вами відомо, що ще багато чого невідомо! Але в дечому ми можемо бути впевненими, що Казки Погорєлова це авторські та сучасні дитячі історії з глибокою мораллю та важливим виховним змістом. Це цілий світ заснований на автентичності, чесності, толерантності, який сьогодні відкритий перед нашими дітьми. Варто лише зазирнути.